ВИРОБИ ПІРОТЕХНІЧНІ      ПОБУТОВОГО ПРИЗНАЧЕННЯ

          Вимоги щодо пожежної безпеки
                 і методи випробовувань
                       ДСТУ 4316:2004

Київ
ДЄРЖСПОЖИВСТАНДАРТ УКРАЇНИ 2005

ДСТУ 4316:2004
ПЕРЕДМОВА
1. РОЗРОБЛЕНО: Український науково-дослідний інститут пожежної   
  безпеки МНС України та Випро­бувальна пожежна лабораторія   
  Головного управління МНС України в м. Києві.
  РОЗРОБНИКИ: С. Стовбир (керівник розробки); В. Згуря; Р. Климась;  
  Ю. Пупченко;  В.  Шевченко
2. ЗАТВЕРДЖЕНО ТА НАДАНО ЧИННОСТІ: наказ Держспоживстандарту   
    України від 5 липня 2004 р.
    № 130
3. УВЕДЕНО ВПЕРШЕ

                        ДСТУ 4316:2004
           НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

ВИРОБИ ПІРОТЕХНІЧНІ ПОБУТОВОГО ПРИЗНАЧЕННЯ
Вимоги щодо пожежної безпеки і методи випробовувань

ИЗДЕЛИЯ ПИРОТЕХНИЧЕСКИЕ БЬІТОВОГО НАЗНАЧЕНИЯ
  Требования пожарной безопасности и методы испытаний
Чинний від 2005-07-01

1.    СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ
      1.1 Цей стандарт поширюється на піротехнічні вироби -побутового призначення (далі: ППВ— побутові піротехнічні вироби), які застосовують для створювання розважальних ;       ефектів, подавання світлового, звукового або димового сигналів та не потребують для їхнього використовування спеціальних знань та навичок у разі дотримування вимог інструкції із засто­сування.
      1.2.   Цей стандарт встановлює вимоги щодо пожежної безпеки до ППВ та методи випро­ бовувань. Цей стандарт не поширюється на піротехнічні вироби технічного та спеціального призначення, на піротехнічні вироби, які виготовляють не в умовах промислового виробництва ;       та на підприємствах кіно- та шоу-індустрії, а також на ППВ, що створюють ефекти на висоті.
      1.3. Вимоги до пожежної безпеки ППВ викладені у розділі 4. Вимоги щодо безпеки під час  проведення випробовування викладено у розділі 7
2.  НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ
     У цьому стандарті використано посилання на такі нормативні документи:
     ДСТУ 2272-93 Система стандартів безпеки праці. Пожежна безпека. Терміни та визначення
     ДСТУ 4105-2002 Вироби піротехнічні побутові. Загальні вимоги безпеки
     ГОСТ 12.1.005-88 ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочєй зони    (Загальні санітарно-гігієнічні вимоги до повітря робочої зони)
      ГОСТ 12.1.044-89 ССБТ. Пожаровзрьівоопасность веществ и материалов. Номенклатура показателей и методьі их определения (Пожежовибухонебезпека речовин та матеріалів. Номенклатура показників та методи їх визначання)
      ГОСТ 334-73 Бумага масштабно-координатная. Технические условия (Папір масштабно-координатний. Технічні умови)
       ГОСТ 427-75 Линейки измерительньіе металлические. Технические условия (Лінійки вимірювальні металеві. Технічні умови)
    ГОСТ 1820-85 Спички. Технические условия. (Сірники. Технічні умови)
ГОСТ 5679-91 Вата хлопчатобумажная одежная и мєбельная. Технические условия (Вата бавовняна для одежі та меблів. Технічні умови)
      ГОСТ 7502-98 Рулетки измерительньїе металлические, Технические условия (Рулетки вимірювальні металеві. Технічні умови)
      ГОСТ 9416-83 Уровни строительньїе. Технические условия (Рівні будівельні. Технічні умови)
      ГОСТ 17299-78 Спирт зтиловьій технический. Технические условия (Спирт етиловий технічний)
      ГОСТ 17527-86 Упаковка. Терминьї и определения (Паковання. Терміни та визначення)
      ГОСТ 18321-73 Статистический контроль качества. Методьі случайного отбора вьіборок штучной продукции (Статистичний контроль якості. Методи випадкового відбирання вибірок штучної продукції)
ГОСТ 19433-88 Грузьі опасньїе. Классификация и маркировка (Вантажі небезпечні. Класи­фікація та маркування)
ГОСТ 20799-88 Масла индустриальньїе. Технические условия (Оливи індустріальні, Технічні умови)
ГОСТ 22261-94 Средства измерений злектрических и магнитньїх величин. Общие технические условия (Засоби вимірювань електричних та магнітних величин. Загальні технічні умови)
ГОСТ 27331-87 Пожарная техника. Классификация пожаров (Пожежна техніка. Класифікація пожеж).
З. ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ
У цьому стандарті використано такі терміни та їх визначення:
3.1. Піротехнічний виріб (ПВ)
Пристрій, який призначено для створювання необхідного ефекту за допомогою горіння (вибуху) піротехнічного складу (ПС) (див. ДСТУ 4105)
3.2. Піротехнічний виріб побутового призначення (ППВ)
Виріб, що. його вільно продають населенню та поводження з яким не потребує спеціаль­них знань та навичок, а використання з дотримуванням вимог наданої інструкції зі застосу­вання забезпечує за межами небезпечних зон безпеки здоров'я та життя людей, не призводить до пошкодження майна і нанесення шкоди довкіллю та відноситься, як правило, до 1-го класу небезпечних вантажів згідно з ГОСТ 19433 (див. ДСТУ 4105)
3.3. Піротехнічний виріб технічного і спеціального призначення
Виріб, поводження з яким потребує спеціальних знань та навичок, відповідної атестації виконавців (користувачів) і (або) забезпечення відповідних умов технічного оснащення та відно­ситься, як правило, до 1-го класу небезпечних вантажів згідно з ГОСТ 19433 (див. ДСТУ 4105). Для використання цього виробу споживачеві необхідні спеціальні навички, затверджені доку­ментально (диплом, посвідчення встановленого зразка)
3.4. Корпусна деталь ППВ
Частина виробу у вигляді чохла, патрона, кожуха, в яку закладено піротехнічний склад. Вона оберігає виріб від тертя, удару, впливу джерел запалювання малої потужності та ство­рює умови для направленого виходу полум'я, іскор та запалених елементів конструкції
3.5. Піротехнічний склад
Суміш компонентів, яка призначена для спорядження піротехнічних виробів з метою одержання різноманітних ефектів (див. ДСТУ 4105)
3.6. Гранично допустима відстань між ППВ
Відстань, в разі зменшення якої відбувається спрацьовування одного виробу під дією іншого

  1. . Тривалість уповільнення (затримування) — згідно з ДСТУ 4105
  2. . Запалювальна здатність

Здатність ППВ запалювати речовини та матеріали — згідно з ГОСТ 12.1.044
    3.9. Низька запалювальна здатність.
Здатність ППВ запалювати тільки горючі легкозаймисті тверді речовини (ЛЗТ) та матері­Али-згідно з ГОСТ 12.1.044.
3.10.  Середня запалювальна здатність
Здатність ППВ запалювати горючі ЛЗТ та горючі рідини (ГР) — згідно з ГОСТ 12.1.044
      3.11. Висока запалювальна здатність
Здатність ППВ запалювати горючі ЛЗТ, ГР та деревину — згідно з ГОСТ 12.1.044
      3.12. Небезпечна зона ППВ — згідно з ДСТУ 4105
 3.13. Небезпечний чинник пожежі — згідно з ДСТУ 2272
      3.14. Пожежа — згідно з ДСТУ 2272
      3.15. Пожежна безпека.
Відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожежі та пов'язаної з нею можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю

  1. . Пожежна небезпека — згідно з ДСТУ 2272

3.17. Паковання — згідно з ГОСТ 17527
       3.18. Група пожежної небезпеки побутового піротехнічного виробу
Класифікаційна характеристика здатності побутового піротехнічного виробу створювати пожежну небезпеку.

 

    4. ВИМОГИ ЩОДО ПОЖЕЖНОЇ БЕЗПЕКИ
     4.1 Загальні вимоги пожежної безпеки до ППВ ППВ залежно від ступеня пожежної небезпеки поділяються на 3 групи:

      4.1.1. ППВ 1-ї групи застосовують на відкритих територіях, в приміщеннях громадського та побутового призначення. Їх заборонено застосовувати у приміщеннях площею меншою ніж 6 м2, на горищах, у підвалах, приміщеннях, де зберігають пожежонебезпечні матеріали і ви­роби та балони з горючими газами.

      4.1.2. ППВ 2-ї групи застосовують на відкритих територіях, на відстані не ближчій ніж  від будівель і споруд. Їх заборонено застосовувати особам віком до 18 років, у приміщеннях громадського та побутового призначення, на горищах, у підвалах, приміщеннях, де збері­гаються пожежонебезпечні матеріали і вироби та балони з горючими газами.
      4.1.3. ППВ 3-ї групи застосовують на відкритих територіях, на відстані не ближчий ніж 20 м від будівель і споруд. їх заборонено застосовувати особам віком до 18 років; у приміщеннях громадського та побутового призначення; на горищах; у підвалах; приміщеннях, де зберігаються пожежонебезпечні матеріали і вироби та балони з горючими газами.
      4.1.4. Пожежну небезпеку ППВ характеризують такими показниками:
      - тривалістю дії (горіння) ППВ, с;
      - радіусом небезпечної зони ППВ, розміром видимого полум'я, радіусом польоту ППВ,
         його елементів та іскор, м;
      - запалювальною здатністю ППВ по відношенню до деревини, ГР, ЛЗТ, гранично допустимою відстанню між ППВ, м;
      - чутливістю ППВ (ППВ в пакова'нні) до удару внаслідок падіння з висоти;
      - чутливістю ППВ до тертя.

      4.2. Вимоги до ППВ 1-ї групи
      4.2.1.Тривалість дії (горіння) ППВ повинна бути не більша ніж 5 с (виняток становлять бенгальські свічки, тривалість дії яких не більша ніж 60 с).
      4.2.2. Радіус небезпечної зони ППВ і його елементів під час дії повинен бути не більший ніж 0,5 м,
      4.2.3. Розмір видимого полум’я під час спрацьовування ППВ повинен бути не більший ніж 0,03 м.
      4.2.4. Радіус польоту ППВ, його елементів та іскор під час дії повинен бути не більший ніж 0,3 м.

      4.2.5. ППВ і його елементи повинні мати низьку запалювальну здатність.
      4.2.6. У разі спрацьовування одного ППВ не повинно відбуватися запалювання другого ППВ, якщо відстань між ними більша ніж 0,03 м.
      4.2.7. ППВ і ППВ в пакованні не повинні спрацьовувати в результаті падіння з висоти відповідно 1,5 м і 12 м.
      4.2.8. ППВ, який спрацьовує в результаті тертя, повинен мати захисний кожух, футляр або ковпак. ППВ без корпусної деталі не повинен запалюватися в разі тертя об сірникову коробку.
      4.2.9. Радіус польоту ППВ, що горить, і його елементів, що перебувають в осередку пожежі, не повинні перевищувати 0,5 м.

    4.3. Вимоги до ППВ 2-ї групи
      4.3.1. Тривалість дії (горіння) ППВ повинна бути не більша ніж 15 с (виняток становлять бенгальські свічки з довжиною горючого покриву більшою ніж 0,23 м, тривалість дії яких більша ніж 60 с).
      4.3.2. Радіус небезпечної зони ППВ і його елементів під час дії повинен бути не більший ніж б м.
      4.3.3. Розмір видимого полум’я під час спрацьовування ППВ повинен бути не більший ніж 0,2 м.
      4.3.4. Радіус польоту ППВ, його елементів та іскор під час дії повинен бути не більший ніж 2м.
      4.3.5. ППВ і його елементи повинні мати низьку або середню запалювальну здатність.
      4.3.6. У разі спрацьовування одного ППВ не повинно відбуватися запалювання другого ППВ, якщо відстань між ними більше ніж 0,5 м.
      4.3.7. ППВ і ППВ в пакованні не повинні спрацьовувати в результаті падіння з висоти відповідно 1,5 м і 12 м.
      4.3.8. ППВ, який спрацьовує в результаті тертя, повинен мати захисний кожух, футляр або ковпак. ППВ без корпусної деталі не повинен запалюватися в разі тертя об сірникову коробку.
      4.3.9. Радіус польоту ППВ, що горить, і його елементів, що перебувають в осередку пожежі, не повинні перевищувати 5 м.
       4.4. Вимоги до ППВ 3-ї групи
       4.4.1. Тривалість дії (горіння) ППВ повинна бути не більша ніж 180 с.
      4.4.2. Радіус небезпечної зони ППВ і його елементів під час дії повинен бути не більшийніж 20 м.
      4.4.3. Розмір видимого полум’я під час спрацьовування ППВ повинен бути не більший ніж 0,5 м.
      4.4.4. Радіус польоту ППВ, його елементів та іскор під час дії повинен бути не більший ніжЗм.
      4.4.5. ППВ і його елементи повинні мати низьку або середню запалювальну здатність.
      4.4.6. У разі спрацьовування одного ППВ не повинно відбуватися запалювання другого ППВ, якщо відстань між ними більша ніж 1 м.
      4.4.7. ППВ і ППВ в пакованні не повинні спрацьовувати при падінні з висоти відповідно 1,5 м і 12 м.  
      4.4.8. ППВ, який спрацьовує в результаті тертя, повинен мати захисний кожух, футляр або ковпак. ППВ без корпусної деталі не повинен запалюватися в разі тертя об сірникову коробку.
      4.4.9. Радіус польоту ППВ, що горить, і його елементів, що перебувають в осередку пожежі, не повинні перевищувати 20 м.

4.5. Якщо хоча б один із показників характеризує ППВ як виріб більш небезпечної     групи, цей ППВ слід віднести до більш небезпечної групи.
5. МЕТОДИ ВИПРОБОВУВАНЬ

      5.1. Готування до випробовувань

      5.1.1. Відбирають зразки ППВ для випробовувань з наданих замовником партій методом випадкового відбирання, відповідно до ГОСТ 18321, з усієї кількості ППВ (партій ППВ). Відібрані зразки фіксують у акті, форму якого наведено у додатку А.
      5.1.2. Кількість відібраних ППВ (паковань з ППВ) повинна задовольнити потреби проведення випробовувань (5.3—5.8).
      5.1.3. ППВ для випробовувань повинні бути запаковані належним чином, мати штамп ВТК, товарний знак фірми. Випробовування проводять з ППВ, термін придатності яких ще не вичерпаний.
     5.1.4. Готують вироби до випробовувань відповідно до методики, передбаченої для даного виду випробовувань (5.3—5.8).
      5.1.5. ППВ (паювання з ППВ) розміщують у витяжній шафі, з якої попередньо прибира­ ють сторонні предмети, всі горючі й пожежонебезпечні речовини та матеріали, або на спеці­ально обладнаній площі (стенді).
      5.1.6. ППВ (паковання з ППВ) піддають візуальному огляду, перевіряють цілісність, відповідність технічній документації,

      5.2. Умови проведення випробовувань
      5.2.1. Випробовування ППВ (акування з ППВ) потрібно проводити у разі дотримування таких умов довкілля:
      а) температура повітря в приміщенні від 15 °С до 25 °С, на відкритій площадці — від мінус 5 °С до 25 °С;
       б) відносна вологість повітря від 45 % до 80 %;
       в) швидкість руху повітря не більша ніж 5 м • с;
       г) атмосферний тиск від 84 кПа до 106 кПа.
      5.2.2. Якщо за результатами хоча б одного випробовування виріб не можна від-нести до виробів 1-ї, 2-ї або 3-ї груп пожежної небезпеки, то подальші випробову-вання припиняють.
      5.3. Визначання тривалості дії (горіння) ППВ (4.2.1, 4.3.1, 4.4.1)
      5.3.1. Метод дає змогу визначити тривалість дії (горіння) ППВ.
      5.3.2. Засоби для проведення випробовувань: секундомір 2-го класу точності [1,2]. Дозволено застосовувати інші засоби вимірювання часу, точностні характеристики яких не гірші за вказані.
      5.3.3. Готування виробу до випробовувань: ППВ закріплюють на штативі у витяжній шафі
або в утримувачі на відкритій площадці’.
      5.3.4. Проведення випробовувань: ППВ запалюють відповідно до інструкції щодо його застосування. Секундомір вмикають в момент початку дії ППВ та вимикають в момент її закін­ чення.
      5.3.5. Випробовуванням піддають не менше трьох виробів.
      5.3.6. Обробляння результатів
      5.3.6.1 За тривалість дії (горіння) ППВ беруть максимальне із значень трьох або більше випробовувань.

      5.4. Визначання радіуса небезпечної зони, розміру видимого полум'я, радіусу
польоту ППВ; його елементів та іскор (4.2.2—4.2.4, 4.3.2—4.3.4, 4.4.2—4.4.4)
      5.4.1. Метод дає змогу визначити розмір полум'я та (або) радіус розльоту іскор та еле-
ментів малогабаритних ППВ, що горять. Суть методу полягає у фотореєстрації полум'я працю-ючого ППВ та у порівнюванні розмірів полум'я ППВ з розмірами полум'я на фотоплівці.

       5.4.2. Засоби для проведення випробовувань та допоміжні пристрої
     рейка, довжина якої становить від 0,3 до 1,0 передбачуваного радіуса польоту ППВ,
його елементів та іскор, а також довжини полум'я;
     лінійка 2-го класу точності (ГОСТ 427) або рулетка 2-го класу точності (ГОСТ 7502);
     штатив або пристрій довільного типу для закріплювання ППВ на місці проведення
випробовувань;
     масштабно-координатний папір — згідно з (ГОСТ 334);
     висок;
     фотоапарат — 2 шт. (або відеокамера — 2 шт.), фотоприлади та фотоматеріали,
касети, відеоапаратура.
Дозволено застосовувати інші засоби вимірювань, точностні характеристики яких не гірші за вказані.

      5.4.3. Готування до випробовувань

       5.4.3.1. Випробовування проводять у приміщенні в витяжній шафі або на відкритій площадці.
      5.4.3.2. Закріплюють у пристрої ППВ таким чином, щоб полум'я було спрямоване верти­
кально вверх.
      5.4.3.3. Встановлюють пристрій для закріплювання ППВ та фотоапарати (відеокамери)
таким чином, щоб останні перебували на відстані не меншій трьох очікуваних значень радіуса
польоту ППВ, його елементів та іскор, довжини полум'я, а промені, які з'єднують кожний з
фотоапаратів (відеокамер) з пристроєм для закріплювання ППВ, були розміщені під прямим
кутом,
      5.4.3.4. Встановлюють на пристрої для закріплювання ППВ рейку, розташовуючи її вер­
ти кально.
      5.4.3.5. Фотографують рейку кожним фотоапаратом (відеокамерою).

      5.4.4. Проведення випробовувань

      5.4.4.1. ППВ запалюють відповідно до інструкції щодо його використання.
      5.4.4.2. Проводять знімання працюючого ППВ та його елементів, іскор, а також полум'я протягом всього часу дії ППВ.

      5.4.5. Обробляння результатів
      5.4.5.1 Визначають масштабний коефіцієнт К за формулою:

К = L / l ,(1)
   де L —довжина рейки, м;   
       l — довжина зображення рейки на фотоплівці (фотографії), мм.


      5.4.5.2. Визначають радіус польоту ППВ, його елементів та іскор, довжину полум'я  R, м,
за формулою:

R = К */l 1(2)

де l 1 — довжина зображення польоту елементів, іскор та видимого полум'я ППВ на фотоплівці (фотографії), мм.
      5.4.5.3. За результат беруть максимальне значення розміру радіуса небезпечної зони ППВ, польоту його елементів та іскор, розміру видимого полум'я. Випробовувань повинно бути неменше трьох.

      5.5 Визначання запалювальної здатності ППВ (4.2.5—4.2.6, 4.3.5—4.3.6, 4.4.5—4.4.6)
      5.5.1. Метод дає змогу визначати запалювальну здатність ППВ. Суть методу полягає у визначанні запалювальної здатності ППВ під час його спрацьовування по відношенню до деревини, ГР, ЛЗТ, а також до інших аналогічних виробів.
      5.5.2. Засоби для проведення випробовувань та допоміжні пристрої

лінійка 2-го класу точності (ГОСТ 427) та рулетка 2-го класу точності (ГОСТ 7502);
      - штангенциркуль 2-го класу точності;
      - деко зі:сталі довільної марки діаметром (50 ± 1) мм, висотою (10 ± 1) мм та товщиною стінки 0,5—1 мм;
      - індустріальна олива — згідно з ГОСТ 20799;          С
      - бавовняна вата для одягу — згідно з ГОСТ 5679, вологість — не більша ніж 20 % (мас);
      - дерев'яні рейки хвойних порід, розміром (10 ± 1) мм х (10 ± 1) мм х (100 ± 1) мм, воло­ гість яких не більша ніж 15 % (мас);
     - вузол кріплення ППВ (наприклад, штатив), який унеможливлює переміщування ППВ під час проведення випробовувань;
     - фотоапарат, відеокамера та відеоапаратура.
Дозволено застосовувати інші засоби вимірювань, точностні характеристики яких не гірші за вказані. Вологість визначають засобами вимірювань згідно з ГОСТ 22261.

      5.5.3. Готування до випробовувань
      5.5.3.1. У деко закладають розпушену вату вагою до 1 г без ущільнення (5.5.4.4); залива­ ють ГР (1 см3 індустріальної оливи) (5.5.4.3); складають штабелі (5.5.4.2), розміщуючи рейки «колодязем» висотою 100 мм.
      5.5.3.2. Закріплюють ППВ у штативі в робочому положенні відповідно до інструкції щодо його застосовування.

      5.5.4. Проведення випробовувань

      5.5.4.1. Залежно від даних, отриманих у дослідах, згідно з 5.4, розміщують деко з ГР, ЛЗТ, штабельки деревини по відношенню до ППВ на відстані радіуса небезпечної зони ППВ.

      5.5.4.2. Проводять випробовування зі штабельком деревини.
Штабельок деревини розміщують навколо ППВ на відстані, на якій у дослідах, згідно з 5.4, було відмічено полум'я та іскри.
      Приводять в дію ППВ відповідно до інструкції щодо його застосування. Якщо штабельок зайнявся, ППВ відносять до виробів з високою запалювальною здатністю. Якщо штабельок не зайнявся, методом послідовних наближень з інтервалом 10 мм знаходять відстань, на якій він займається. Якщо штабельок не зайнявся навіть за умови розміщення впритул до ППВ, то виріб не відносять до ППВ з високою запалювальною здатністю і випробовування продовжу­ють згідно з 5:5.4.3.  Результат повинен  бути  підтверджений  випробовуваннями не менш ніж з трьома ППВ.
У випадку запалюваня хоча б в одному випробовуванні виріб відносять до ППВ з високою запалювальною здатністю.
      5.5.4.3. Проводять випробовування з ГР.
Дека з індустріальною оливою розміщують навколо ППВ на відстані, на якій у дослідах, згідно з 5.4, було відмічено полум'я та іскри.
Приводять у дію виріб відповідно до інструкції на його застосування.
Якщо ГР в деці зайнялась, то виріб відносять до ППВ з середньою запалювальною здат­ністю. Якщо ГР не зайнялася, методом послідовних наближень з інтервалом 10 мм знаходять відстань, на якій вона займається.
  Якщо ГР не запалюється, навіть за умови розміщення деки впритул до ППВ, то виріб не відносять до ППВ з високою та середньою запалювальною здатністю і випробовування про-, довжують згідно з 5.5.4.4.
Результат повинен бути підтверджений випробовуваннями не менш ніж з трьома ППВ.
У випадку запалювання хоча б в одному випробовуванні, виріб відносять до ППВ з се редньою запалювальною здатністю.

5.5.4.4. Проводять випробовування з ЛЗТ.
Дека з ватою розміщують на відстані, на якій у дослідах, згідно з 5.4, було відмічено полум'я та іскри.
      Приводять ППВ в дію відповідно до інструкції щодо його застосування. Якщо вата зайнялась, виникло та продовжується її тління протягом ЗО с та більше, то . виріб відноситься до ППВ з низькою запалювальною здатністю. Якщо вата не зайнялась, методом послідовних наближень з інтервалом 10 мм, знаходять відстань, на якій вата в деках займається та тліє. Якщо вата не зайнялась навіть за умови розміщення деки впритул до торця ППВ, то виріб не відносять до ППВ з високою, середньою та низькою запалювальною здатністю. Результат повинен бути підтверджений випробовуваннями не менш ніж з трьома ППВ. У випадку запалювання вати хоча б в одному випробовуванні, виріб відносять до ППВ'з низькою запалювальною здатністю.

5.5.4.5. Для визначання гранично допустимої відстані, на якій один ППВ не спрацьовує від полум'я або іскор іншого, проводять випробовування з аналогічним ППВ, який випробовують.
      Обидва вироби розміщують на штативах на відстані, на якій у дослідах, згідно з 5.4, було відмічено полум'я та іскри таким чином, щоб частини ППВ з піротехнічним складом були спря­мовані одна на одну.
      Запалюють один з ППВ відповідно до інструкції щодо його застосування. Якщо другий ППВ спрацював, знаходять відстань (з інтервалом 10 мм), на якій він не запалюється. Якщо другий ППВ не спрацював, послідовно (з інтервалом 10 мм) наближають його до першого ППВ на таку відстань, :на якій він спрацьовує.
      За відсутності запалювання другого ППВ, що перебуває впритул до першого, вважають, що таке укладання або розміщення ППВ один до одного є пожежобезпечним. Результат повинен бути підтверджений випробовуваннями не менш ніж з трьома ППВ.
      Запалювання ППВ у будь-якому випробовуванні під впливом іншого ППВ свідчить про пожежонебезпечність укладання або розташовування виробів один біля одного.
5.5.5 Випробовування, згідно з 5.5.4.2—5.5.4.4, для зменшування кількості ППВ, рекомен­довано проводити, одночасно розташовуючи навколо ППВ штабельки деревини, дека з ГР та ЛЗТ, на відстані небезпечної зони, на якій у дослідах, згідно з 5.4, було відмічено полум'я та іскри.

5.6 Визначання чутливості до удару внаслідок падіння з висоти ППВ (ППВ в пакованні) (4,2.7, 4.3.7, 4.4.7)
5.6.1. Чутливість ППВ (ППВ в пакованні) до удару визначають за результатами (запалювання— незапалювання) падіння ППВ (ППВ в пакованні) на тверду горизонтальну поверхню (ме­талеві, бетонні підлоги, асфальт тощо) з висоти 1,5 м (для ППВ) та 12 м (для ППВ в пакованні).
5.6.2. Метод дає змогу визначати стійкість до удару у разі вільного падіння ППВ (ППВ в пакованні) у спожитковому та транспортному пакованнях. Випробову-вання не передбачає оцінювання здатності паковання витримувати удар сто­роннім предметом.
5.6.3. Засоби для проведення випробовувань та допоміжні пристрої
    - площадка з жорстким горизонтальним покривом (бетон, асфальт, метал) з такими розмірами, щоб ППВ (ППВ в пакованні) в момент падіння не виходив за її межі;
      - рівень — згідно з ГОСТ 9416;
    - підіймальний пристрій або інше пристосовання, що утримує ППВ (ППВ в пакованні) на заданій висоті без ушкоджень та яке забезпечує вільне падіння ППВ (ППВ в пакованні);
      - рулетка 2-го класу точності — згідно з ГОСТ 7502.
Дозволено застосовувати інші засоби вимірювань, точностні характеристики яких не гірші за вказані.

5.6.4. Готування до випробовувань

       5.6.4.1 За умови випробовування одного виробу його піднімають на висоту 1,5 м.

      5.6.4.2 За умови випробовування ППВ в його пакованні піднімають на висоту 12 м.

      5.6.4.3. Після підняття виробу на висоту його без зусиль скидають на площадку. Проводять не менше трьох випробовувань ППВ (ППВ в пакованні).

5.6.6. Обробляння результатів

 5.6.6.1 Після випробовувань проводять візуальний огляд ППВ (ППВ в пакованні). : 

 5.6.6.2 ППВ (ППВ в пакованні) вважають здатними запалюватися під час удару, якщо хоча б в одному з випробовувань відбулося спрацьовування ППВ (ППВ в пакованні).

5.7 Випробовування на чутливість ППВ до тертя (4.2.8, 4.3.8, 4.4.8)

5.7.1. Чутливість ППВ до тертя визначають за результатом (запалювання — незапалювання) тертя вільного від корпусної деталі піротехнічного складу по сірниковій коробці (ГОСТ 1820).

5.7.2. Випробовування на чутливість ППВ до тертя не проводять, якщо відповідно до технічної документації на виріб його ініціювання здійснюють за допомогою тертя по будь-якому предмету або сірниковій коробці. Випробовування проводять з ППВ, які конструктивно виготовлені та реалізують без корпусної деталі.

5.7.3. Засоби для проведення випробовувань та допоміжні пристрої:

  1. сірникова коробка;
  2. штатив;
  3. бокс (приміщення з негорючих матеріалів розміром 3 м х 3 м х 2,5 м).

5.7.4. Готування до випробовувань

5.7.4.1. Сірникову коробку закріплюють на штативі.
5.7.4.2. Штатив з коробкою встановлюють у боксі таким чином, щоб у процесі експери­
менту він не рухався.

5.7.5. Проведення випробовувань

5.7.5.1. Швидким рухом руки, без натискання, ППВ вільною від корпусної деталі частиною труть по закріпленій на штативі терці сірникової коробки.
Якщо запалювання ППВ під час першого руху не відбулося, рухи повторюють до п’яти разів.
5.7.5.1. Повторно ППВ, який був підданий випробовуванню, не використовують.
5.7.5.2. Випробовування на чутливість ППВ до тертя проводять не менш ніж з трьома ППВ.
5.7.5.4. Після завершення випробовувань бокс відкривають, вилучають ППВ або залишки та прибирають до металевого ящика.

5.7.6. Обробляння результатів
       5.7.6.1 Виріб вважають чутливим до тертя, якщо відбувається його спрацьовування хоча б в одному з випробовувань.
     
       5.8. Визначання наслідків спрацьовування ППВ (ППВ в пакованні) в осередку пожежі (4.2.9, 4.3.9, 4.4.9)
      5.8.1. Наслідком спрацьовування ППВ (ППВ в пакованні) під час впливу відкритого полу­м’я в осередку пожежі — є радіус польоту ППВ, що горить, та його елементів, м.

      5.8.2. Метод ґрунтується на здатності ППВ до запалювання під дією відкритого полум’я.  Суть методу полягає в розміщувані ППВ (ППВ в пакованні) у температурному полі постійного значення в умовах розвиненої пожежі та в реєструванні наслідків впливу пожежі на ППВ (ППВ в пакованні).

      5.8.3. Засоби для проведення випробовувань та допоміжні пристрої:

  1. паливо-етиловий технічний спирт (ГОСТ 17299) або гас [3—6], або спиртовогасова суміш 50/50;
  2. металеві піддони з висотою борту (50 ± 1) мм та таким діаметром, щоб він виступав на (500 ± 2) мм з кожного боку за габарити ППВ (паковання з ППВ);
  3. ганчір'я, клоччя, змочені спиртом або гасом;
  4. негорюча опора у вигляді металевих ґрат або каркасу з труб висотою 0,5—1,0 м;
  5. фотоапарат;